Перейти до основного вмісту

Про ром і гусей

Може день сьогодні і був "мальеньким", але завершення в ньго - просто основотворче. 

Одна маленька людина сьогодні навчилась плакати вголос і пити чистий ром (житомирський). 

А все тому що фільм про гусей в саме сердечко влучив. Про міграцію рідкісного виду сірих гусей і дельтаплан. Але ви краще самі подивіться, там диплом орнітолога не треба, щоб професійно ревти. Тем там багато, ви самі розберетсь коли плакати. 

Здається, тепер я завершила період апатії, свій затяжний річний похід по благородним і безрадісним землям. Все. Тепер буду з новим ентузіазмом безцільно прокидатись і прожигати своє недоладнє і трохи прекрасне життя :)



Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

шматок #1

"пік", "пік" - це я гортаю стрічку Фейсбук і реагую на світовий потік "лайк", "невдоволення" ну і звісно ж новий смайлік "тримаймось". Самовиражаюсь? Ознака мого існування в людському світі? Ось, щойно я була ніким, однією з тисяч, а тепер реагую смайліком-невдоволення на політику Білорусі і пост про не гуманне ставлення до тварин, вєршу світові справи. Я очєнь важная. Ось вона моя, крошка лузєр.  А поки минала корок на мосту Патона - написала нову публікацію. Чим не чудовий день? І сюди ж можна писати вічно, лишати свій слід в історії - крихти мого лузєрства.
Дописати коментар
Докладніше

Mood #24

Нічну темряву м'яко підкреслюють ліхтарі залізниці, пів прозорим  мерехтливим стовпом під кутом пливе жовте світло. Переговори над коліями стають все гучніші, наполегливішими, мені стає моторошно і  не спокійно, повні відлуння і гуркоту наростає монотонні повтори наказового тону, як  заклинання  диявола і я  розумію , що цей речитатив  —  молитва, як в православних церквах, проте явно агресивно, божевільно і на грані моторошного сну.  цього не може бути. дим потягів не пахне  ладаном . тут немає дзвонів. голос розколює цю ніч і осколки летять у всі боки. не лишається нічого, окрім тихого гулу.
Дописати коментар
Докладніше

Work Time - срач тайм?

Мою увагу завжди приваблюють фото робочого процесу людей, за  творчістью  яких я слідкую (за звичай пускаючи  слину ). І в instagram чи на youtube все виглядає так ідеально,  виважено-хатично , творчо - пензлики розкладені за якоюсь  витонченою  гамою, ідеальне освітлення, бруду не існує, а  якщо  він є, то  високохудожній , в тон картинці  і  доречний. Чомусь на моїй практиці все зовсім не так - якщо багато роботи - то навколо утворюється  неістовий   срач , чисті горнятка для чаю швидко закінчуються на кухні  і  кожний різкий поворот супроводжується  їх  дзвоном - десь залишки напоїв, десь акварельна вода. Чомусь відразу  стає  брудно - пил множиться за день, всі речі виповзають зі своїх місць і утворюють  горку  з піжам і пальт, палітри не вистачає і нею стає стіл і планшет.  А сама я сиджу на  стільці  в якійсь не природній позі, чи лежу на ліжку в оточенні деталей роботи. І ще, всюди кіт. ВСЮДИ. Зовсім не те, що захочеться знімати  і  відразу викладати на огляд. А коли хтось
Дописати коментар
Докладніше