кіт в житті

в мене є кіт. він житомирський, монохромний, надто пихатий для свого походження. напевно, його можна назвати не дурним, але він компенсує це шкОдливістью і
собачими звичками.
він не любить коли його забагато гладять і чіпають взагалі, мені важко втримати і в нас бувають двобої.

частково його злоба до мене йде з часів кастрації, де я виступала хрещеною цього євнуха.

він потребує багато уваги і шматочків тостового хліба (як об'єкти полювання).
якщо уваги, хліба, ще-чогось в його організмі не вистачає, то він починає пожирати або мене, або світ який його оточує (одяг, шпалери, меблі тощо).
за звичай він починає їсти з ніг, кидається і гризе пальці, або вистрибує з-засідки з бойовим тявканням і боляче поцілює в коліна - часом до синців і кровавих ран. або просто вистрибує майже на рівень обличчя і нагадує мені ісусика з ікони де він вилазить з чаші, дуже смішить мене постановкою:

але, частіше він мило сидить на вікні і гарчить на синиць, які прилітають на годівничку, гарцює хвостом по склу і лишає вологі відбитки носа і слини на склі.
буває, що прилітають дикі голуби і кіт тоді смішно бурчить щось під ніс і бігає по всім вікнам роздивляючись.

щоб він мене не їв і не сходив з глузду, треба з ним гуляти на вулиці з повідком (червона збруя))) і потім обов'язково пригостити смачним. в саду його чекає подруга Садова_Киця, от її можна погладити вволю))
іноді він мирно спить і його не хочеться закрити в шафі, але потім все-одно ходить дугою і полює з розширеними чорними зіницями.

одного разу ми були у від'їзді пару днів, а коли приїхали, то вночі кіт прийшов спати до нас в ліжко. звісно я подумала, що він скучив (він іноді спить в ногах) і, поки я переживала сонний приступ умілєнія, кіт насцяв на нас! от просто на нові постіль з jysk (святотатство!)
це був якийсь мега невдалий день, за пару годин до цього я вигулювала звіра на даху сараїв і піді мною поламалась драбина, не так щоб сильно травмуватись, але достатньо, щоб відчути всю паршивість.
він охайний і насрати в душу може тільки через помсту. як то ми поїхали в подорож і котика завезли на його батьківщину до матері чоловіка, яка так хотіла няньчити дітей ;) звісно, кіт був красивий і вгодований, але за незручності по поверненню насрав на килим і ним же показово підтерся.
кота звати Фінн, в честь героя мультика adventure time - Фінн парнішка.

кіт - це добре. люблю кота. з ним весело, але іноді - занадто)