Ранок

Угрюмі димлячі обличчя з балконів сумно проводжають ранкові забиті маршрутки, розуміючи що скоро і вони стануть частиною її нутра. Пітніючого, сонного і злого зпросоння, багаторукого огрядного монстра, законсервованого жовтим металом з вікнами.


В маршрутці надімною шатається мущіна. Позіхнув і запахло каналізацією. Мариво думок розсіялось.